Про нас

emblem_0[1]

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) був заснований майже півтора століття тому. Його місія полягає в тому, щоб надавати захист і надавати допомогу потерпілим в озброєних конфліктах і внутрішніх безладах. Головний принцип червонохрестівців – навіть у війни є межі, що обмежують методи і засоби ведення військових дій і поведінку тих, хто воює.

Діяльність Червоного Хреста тісно пов’язана з військовими діями, конфліктами, від наслідків яких волонтери організації весь час прагнуть захищати людей. Варто згадати славнозвісного швейцарця Анрі Дюнана, активного громадського діяча. Саме він 1863 р. і започаткував Міжнародний Рух Червоного Хреста. Його емблемою став червоний хрест на білому тлі. Поєднання кольорів взято з державного прапору Швейцарії з тією різницею, що на прапорі цієї країни білий хрест на червоному тлі.

Дещо пізніше відбулася зміна символіки, що була викликана кризою на Сході (1875-1878 рр.) та російсько-турецькою війною (1877-1878 рр.). Османська імперія дозволила діяльність Червоного Хреста на свої території, проте лише за умови зміни емблеми на Червоний Півмісяць. Рух Червоного Хреста набуває все більшої популярності. В різних країнах починають створюватися добровільні товариства допомоги пораненим і хворим.

А в 1864 року в Женеві відбулося підписання історичної Конвенції «Про поліпшення долі поранених у діючих арміях». Російський Червоний Хрест, до якого належала добре організована українська ланка, надавав значну допомогу військово-медичній службі армії в усіх війнах, що їх вела імперія. Активну допомогу Товариство надавало в медичному обслуговувані цивільного населення. Функціонувало ряд лікарень, аптек, пральні та лазні Червоного Хреста. Активну участь в роботі Червоного Хреста брали видатні вчені-медики: М.Пирогов, С.Боткін, І.Мечников, М.Бурденко, М.Скліфасовський, Д.Заболотний та багато інших. Серед відомих активістів Товариства неможливо не згадати А.Чехова, М.Булгакова, К.Паустовського.

М.І. Пироговим, під час кримської війни були закладені підвалини Червоного Хреста як спеціальної організації з надання допомоги пораненим на полі бою. Він уперше сформував загони сестер милосердя для догляду за пораненими й хворими солдатами, створив спеціалізовані підрозділи сестер, кожний з яких займався своєю справою, рятуючи людські життя – сортували поранених за важкістю стану, асистували під час операцій, транспортували поранених і хворих, які не потребували негайної операції. «Доведено досвідом, – стверджував М.Пирогов, що ніхто краще за жінку не може співчувати стражданням нужденних, оточуючи їх піклуванням. Важко визначити чому слід більше дивуватись – витримці цих сестер чи самовідданості солдатів при виконанні обов’язків» Прибувши в числі британських сестер-добровольців у листопаді 1854 року до Криму під час кримської війни Флоренс Найтінгел, самовіддано допомагала пораненим . Після повернення на батьківщину вона заснувала в Лондоні першу в Європі світську школу милосердя… Медаллю, що носить її ім’я, нагороджені сотні самовідданих працівниць та активістів Червоного Хреста в усьому світі, у тому числі 23 – в Україні.

Під час Першої світової війни Червоний Хрест намагався примусити сторони конфлікту відмовитись від використання хімічної зброї, допомагав біженцям, військовополоненим та репатріантам. У часи Другої світової війни робота організації ускладнилась тотальним характером збройного конфлікту, який стосувався не тільки військовослужбовців, але й громадянського населення воюючих країн. Окрім того нацистський режим не визнавав багатьох міжнародних угод, в тому числі Женевської конвенції.

Підписання в 1949 році чотирьох Женевських конвенцій, а пізніше двох додаткових протоколів, значно розширило сферу діяльності організації. Так, Червоний Хрест став надавати допомогу не тільки громадянським та жертвам військових, міжнародних і локальних конфліктів, а також політичним і неполітичним полоненим. Червоний Хрест тричі ставав лауреатом Нобелівської премії – в 1917, 1945, 1963 роках.

Міжнародний комітет Червоного Хреста, національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця складають разом з Міжнародною Федерацією Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Як правило, один раз на чотири роки ці організації проводять Міжнародну конференцію Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, в роботі якої беруть участь також представники держав-учасниць Женевських конвенцій.

Це робота за покликом серця. Робота не з легких. Життя сьогодні підкидає нам багато причин для конфліктів, непорозумінь, кризових ситуацій, однак у всіх випадках потрібно об’єктивно розібратися, оцінити ситуацію і прийняти правильне рішення. Гарячковість, поспіх, неувага й неповага один до одного, дріб’язковість, впертість, байдужість не можуть супроводжувати роботу волонтера Червоного Хреста. Відкритість та співчуття створюють умови для ефективного спілкування з різними категоріями населення, вміння співчувати ближньому, а ще унікальна можливість творити добро, дарувати людям радість та любов. Ми віримо, що небайдужих людей більше, просто їх треба знайти та організувати. Тільки разом можливо зробити щось дійсно велике та корисне не лише для себе.

Be the first to comment

Leave a Reply